1, У лівій частині листа проводимо вертикаль з вершиною в точці Т.

 Вниз від точки Твідкладаємо положення лінії стегон ТС = 0,5 • ДТС = 0,5 • 40,2 = 20,1 см.

Від точки Т вниз по вертикалі ТС відкладаємо положення лінії низуТН = Двир  = 50 см.

Через точки Т, Б, Н проводимо горизонтальні лінії вправо, отримуючи таким чиномлінії талії, стегон та низу.

На горизонталі з точки Б відкладаємо праворуч ширину спідниці по лінії стегон.СС1 = Сс + Пс = 50 + 1 = 51 см.

Через точку С1 вгору і вниз проводимо вертикаль і перетин з лінією талії позначаємоТ1, і з лінією низу – Н1. Таким чином отримуємо лінію середини переда.Знаходимо становище бічного зрізу спідниці. Для цього від точки С вправо по лінії стегон відкладаємо ширину заднього полотнища: СС2 = 0,5 (Сс + ПС) – 1 = 0,5 (50 + 1) – 1 = 24,5 см.Через точку С2 проводимо вертикаль вгору і вниз та перетин з лінією таліїпозначаємо Т3, з лінією низу – Н2, отримуючи таким чином лінію бічного зрізу.

На цьому етапі закінчується побудова сітки, і ми переходимо до побудовилінії талії переднього та заднього полотнищ.

Від точки Т вгору відкладаємо підвищення по середині заднього полотнища ТТ5 = 0,8 см.Від точки Т3 вгору відкладаємо підвищення з бокового зрізу T3T4 =Дзб – Влт  = 105,9 – 103 = 2,9 см.Від точки Т1 нагору відкладаємо підвищення по середній лінії переднього полотнища T1T2 = Дсп – Влт = 103,9 – 103 = 0,9 см.З’єднуємо точки Т5 та Т4, Т4 та Т2 прямими лініями, отримуючи таким чином шукану лінію талії.

11. Знаходимо положення задньої виточки:

СС3 = 0,4 СС2 = 0,4 • 24,5 = 9,8 см.

Цю величину відкладаємо праворуч від точки С, позначаємо С3. З точки С3 вгору

проводимо вертикаль і перетин з лінією талії позначаємо Т6.

Знаходимо положення передньої виточки.

С1С4 = 0,4 • С1С2 = 0,4 • 26,5 = 10,6 см.

Цю величину відкладаємо ліворуч від точки С1, позначаємо С4. З точки С4 вгору

проводимо вертикаль та перетин з лінією талії позначаємо Т7.

0,4 – постійний коефіцієнт визначення положення передньої і задньої виточок.

Визначаємо розчини виточок.

Для цього спочатку підраховуємо суму всіх виточок. Вона визначається як різниця

напівобхвату стегон з надбавками і напівобхвату талії з надбавками

.Ʃвит = (Сс + Пс) – (СТ + ПТ) = 51 – 37 = 14 см.

Визначаємо точні розчини виточок:

розчин передньої виточки = 0,15 • Ʃвит = 0,15 • 14 = 2,1 см;

розчин задньої виточки = 0,35 • Ʃвит = 0,35 • 14 = 4,9 см;

розчин бічної виточки = 0,5 • Ʃвит = 0,5 • 14 = 7 см;

довжина передньої виточки 10-12 см;

довжина бічної виточки 15-20 см;

довжина задньої виточки 15-17 см.

Будуємо бічну виточку. Для цього від точки Т4 вправо та вліво по лінії талії

відкладаємо половину розчину (0,5 • 7 = 3,5 см). Отримані точки з’єднуємо з

точкою С2. Оскільки бічна поверхня стегна має округлу форму, виточку

оформляємо плавними кривими.

Будуємо передню виточку. Для цього від точки Т7 вправо та вліво по лінії талії

відкладаємо половину розчину передньої виточки (0,5 • 2,1 = 1,05 см). Отримані точки  з’єднуємо з вершиною виточки, що знаходиться на відстані 10–12 см від точки Т7. Сторони виточки вирівнюємо.

Будуємо задню виточку. Для цього від точки Т6 вправо та вліво по лінії талії

відкладаємо половину розчину виточки. Отримані точки з’єднуємо з вершиною

виточки, що знаходиться на відстані 15-17 см від точки Т6. Сторони виточки вирівнюємо.

Оформляємо лінію талії плавними лініями.

Залежно від вимог моди спідниця може бути розширеною або звуженою.

 Якщо спідниця має бути розширена донизу, то від точки Н2 вправо та вліво відкладаємо

мінімальну величину розширення 5 см та отримані точки Н2’Н2” – з’єднуємо з

точкою С2, коригуючи довжину бічних зрізів (С2Н2 = Б2Н2 ‘= Б2Н2”).

 Якщо спідниця злегка звужена донизу, то від точки Н2 всередину переднього та заднього полотнищ

відкладаємо величину завуження = 1 см, отримані точки з’єднуємо з точкою С2.